Завдання: Зробити саме екологічне покриття, як у найкращих клініках світу.
Стартові дані: Плитка, яка погано прикріплена до основи.
Переваги даного покриття над іншими: екологічність, гіпоалергенність, ортопедичне.
Перед компанією Ів Буд постало завдання зробити поліуретанове покриття, але не просто поліуретан, який ми робили десятки разів, а самий екологічний, гіпоалергенний та ортопедичний. Після моніторингу усіх представництв компаній виробників смол, найшли тільки 3 компанії (одна Швейцарська і дві Німецькі), які мали віповідні характеристики. Найшвидше нам могла доставити такий поліуретан компанія STO Німеччина, це в термін 14 днів. Отже, вирішено, працюємо з STO (ціни у цих 3-ох компаній більш-менш однакові, та і якість продукції на високому рівні у всіх, тому вирішував тільки термін постачання).
Отже розділимо всю роботу на 3 етапи, це демонтаж старої плитки та укріплення стяжки, підготовка основи, пролив покриття.
Мал.1: Підготовлена основа під пролив
Демонтаж плитки та укріплення стяжки
Приступаючи до огляду покриття, ми бачили, що плитка взагалі не тримається основи, але надіялися що стяжка все ж таки міцна. І наші надії виправдилися, провіряючи Pull Off на відрив показав від 1,4 мПа до 1,7 мПа, а це ненабагато краще європейських стандартів, проте набагато краще напівсухих стяжок, які мають 0,4-0,6 мПа, при тому що всі провідні виробники полімерів вимагають мінімум 1,2 мПа, в інакшому випадку не надається гарантії на покриття.
З вологістю, та можливістю зловити точку роси все нормально, адже в приміщенні стала температура, не менше 16-17 градусів. Основа ж показала 6% вологості, що допустимо в поліуретанових системах.
В молотку Шмідта потреби не було, все і так ясно, що основа нормальна.
Перевіривши всі ці параметри ми забезпечили себе від більшості форс-мажорів, які могли б пошкодити вдалому виконанню об’єкту.
Підготовка основи
Дальше по процесах слідував стандартний підхід компанії Ів Буд до підготовки основи.
- Відбивання плиточного клею, довге та наполеглеве шліфування основи, адже поробилися великі перепади та кратери.
- Нанесення грунта глибокого проникнення з аеросилом, для зароблення кратерів і зразу відсипка кварцової подушки.
- Шліфування, обезпилення і повторна відсипка кварцу. Шліфування, обезпилення.
В результаті на малюнку 1, ви бачите, яка основа повинна бути під пролив. Хоч багато фірм і не ставляться до основи так бережно і дотошно, як компанія Ів Буд, вважають, що можна було просто пролити поліуретан по плитці і всі місця перепаду 4-5 мм покриття приховає. Але ми так не робимо, ми вважаємо, що запорукою успіху на 70% є підготовка основи. Метод інших компаній, в деяких випадках, є технологічно допустимий, проте є і мінуси, такі як:
- покриття може відірватися від плитки і цим самим при ходінні, розтягнутися, протертися, а врешті решт і здутися.
- плитка може відстати і рухатися окремо разом з поліуретановим покриттям, це призведе до швидкого зносу.
- і саме гірше, це в швах плитки та під нею будуть розмножуватися грибки та бактерії, які рано чи пізно, десь та вилізуть.
Відео, як ми готували основу Відео у Facebook
Мал.2: Процес натягування медичного поліуретану на підлогу
Створення покриття медичного поліуретану
Сам процес нанесення дуже простий і невибагливий, коли є правильний інструмент.
Етап 1: Змішування.
Здається, що складного в змішуванні компонентів…, проте є багато складових, коли на даному етапі можна “запороти” об’єкт.
Помилка 1: Полімер недомішаний / перемішаний. По технології поліуретан потрібно змішувати від 6 до 9 хвилин на низьких оборотах.
Помилка 2: Зависокі / замалі обороти міксера. При замалих оборотах, компоненти А і Б просто не розмішаються, а при високих, поліуретан почне нагріватися і може почати кристалізовуватися просто у відрі. І навіть, коли не пройде процес кристалізації, суміш може почати пузиритися і це виплеве на фініші у формі кратерів, правда, вихід є. Якщо поліуретан пузириться у відрі, тоді потрібно перелити декілька раз з відра у відро, таким методом можна вигнати повітря.
Помилка 3: Залишок на дні відра 100-200 грам від 10 кг, потрібно залишати у відрі і не виливати на основу, бо в половині випадків ці залишки не кристалізуються. Якщо боїтеся, що забудете це зробити, то завжди перемішуйте в одному відрі, переливайте в друге, і вже з нього, виливайте на основу.
Помилка 4: Всі компоненти потрібно важити, ане розраховувати на літри, тому що деякі компоненти А можуть мати на 1л вагу 1кг, а компоненти Б, наприклад, 1,4 кг на 1 л. Відповідно літрами ви дасте пропорцію правильну, а по кілограмах буде фатальна помилка і суміш просто не застигне, або навпаки, полімеризується швидко, проте втратить свої фізико-механічні властивості і просто посипеться.
От вам приклад, як тільки на одному з багатьох етапів створення полімерного покриття, можна змарнувати суміш.
Етап 2: Нанесення покриття
Мал.3: Розтягування ракелем поліуретану, прокатка голчастим валиком і вид зразу після нанесення.
Тут, як і в попередньому етапі все просто, якщо є досвід і правильний інструмент. В даному випадку потрібний збчастий ракель, в якому можна виставити товщину покриття.
Безпосередньо на цьому об’єкті товщина покриття мала бути від 2 до 4 мм, а з густиною 1,2 кг/л, потрібно було пролити від 2,4 до 4,8 кг на 1 м2. Отже, ми виставили 2,7мм, це означало, що в середньому розхід буде близько 3-3,3 кг на м2. Чому ми виставили 2,7мм, а не 3мм, розкажемо пізніше.
Далі потрібен голчастий валик, прокатка яким дасть всьому повітрю, яке знаходиться в покритті вийти на зовні. І получиться така картина, як на мал.3
Етап 3. Запечатування покриття
Більшість компаній цей етап не використовує, бо він веде до трати лишнього часу, а це збільшує кошторис, також технологічна карта нанесення полімерних покриттів, зазвичай, не потребує даного етапу. Проте компанія Ів Буд хвилюється за свою репутацію і цей етап завжди включає в процес створення покриття. Що ж собою являє етап запечатування?
Пам’ятаєте, ми зробили покриття замість 3мм товщини, 2,7мм? Так, зараз будемо добавляти ще ті 0,3мм. Це виглядає приблизно так. В період від 36 до 48 годин після етапу нанесення покриття (фінішна кристалізація 14 діб),акуратно, в тапочках на матерчастій основі, спеціаліст компанії проходить все покриття і виявляє незначні дефекти, типу, кратерків від повітря, чи пилюки, яка могла зі стелі чи протягом занестись (бували і мухи / комарі, які прилипали). Після виявлення, всі дефекти акуратно усуваються і наноситься вже валиком ще раз, або поліуретан цей же самий, або поліуретановий лак. Адгезія (зчеплення) з попереднім шаром буде хороше, адже він ще повністю не кристалізувався, та час кристалізації буде набагато менший у верхнього шару, приблизно в 5-6 разів, а це означає, що в 5-6 разів менше шансів занестися якомусь сміттю на покриття. Отак покриття робиться без дефектів, грубо говорячи ідеально).
Етап 4. Вихід на лінтуси
Цей етап являє собою, окремий процес, який робиться вже після завершення всіх підлогових робіт.
Для досягнення максимальної санітарної гігієни, обов’язково покриття потрібно натягувати на 3-7 см на стіни.
Між підлогою та плінтусом заливається двокомпонентний герметик, який дуже рідкий і проникаючий, він і повинен в подальшому забирати всі рухи стін та підлоги на себе. Якщо цього не зробити, а запечатати намертво, завжди є можливість того, що трісне бетонна основа, і ця тріщина може передатися на поліуретан, тому потрібно, щоб конструкція була рухома. Дальше правильно готується основа для нанесення, про це ми не раз говорили, розписувати не будемо, і потім в 3 шари пензликом наноситься поліуретан, 4-ий шар краще валиком. Так процедура затратна по часу, проте, якщо вже братися до роботи, то робити згідно усіх стандартів в медицині.
Отже, отаке на фініші вийшло покриття, антибактеріальне, гіпоалергенне, яке відповідає кращим клінікам світу.
Часто нас запитують, для чого ви відкриваєте всі секрети технологічних процесів та власного досвіду на публіку. Та все тому, що професіонали і так це знають, а не підготовлені люди цього не зроблять і з спеціалістом, який над ними буде стояти. Проте, замовник, який обере компанію Ів Буд чи іншу компанію, яка займається полімерними підлогами, завжди зможе проконтролювати правильність виконання всіх процесів і зробити висновок, хто перед ним, професіонал чи аматор. Також, якщо покриття не прослужило гарантійний термін (зазвичай гарантійний термін в декілька разів менший за реальний термін експлуатації), і замовник його експлуатував згідно рекомендацій, не перевищуючи механічних навантажень і т.д…, то йде розбір чому воно зносилося, тріснуло, відкололося і т.д… Тоді потрібно піднімати цю статтю і дивитися, який етап виконавець пропустив чи зробив не добросовісно, але краще зразу обирайте професіоналів, які мають портфоліо, можуть вас відвести на виконані об’єкти, показати які вони після року-двох, або й п’ятьох в експлуатації.
В компанії Ів Буд теж бувають проколи, і ми 1-2 % всіх наших покриттів доробляємо / переробляємо по гарантії. Але після кожного нашого гарантійного випадку, ми ніколи більше ту ж помилку не допустимо, також після гарантійного виїзду покриття зазвичай ще довше буде служити чим нове, бо ми його посилюємо та усуваємо раніше непередбачувані фактори ризику (різкий підхід вологи знизу / появляння кислот, які не були передбачені під час виконання об’єкту / помінялося призначення приміщення і те що робилося для хімічного захисту, вже не витримує механічного, і навпаки / робився декор, а по факту стало виробництво / бувало і точку роси ловили / нагрівали взимку основу не тими приладами / погано обезпилювали, погіршували адгезію).
Зараз перед приступанням до об’єкту ми вже ніколи не зробимо ту ж помилку, що і раніше і % людського фактору зводиться, практично до нуля. І нам боляче дивитися, коли компанії без досвіду, або ті які не роблять висновки із своїх помилок, а просто заробляють гроші, роблять дитячі помилки і їхні покриття руйнуються в перший же рік. А ще гірше, коли ці компанії уникають відповідальності, цим самим руйнуючи всі старання добросовістних компаній створити ринок безшовних полімерних покриттів, і доказати всій Україні, що за полімерами майбутнє і вони найкращі покриття під свої призначення.
Про інші медичні покриття які існують читайте тут.